Перевезення зерна морським транспортом

Торгівля розвивається та процвітає завдяки перевезенням: чи то каравани, обози, самотні мандрівники, які кинули виклик небезпекам і негараздам. З давніх часів люди шукають максимально ефективні способи доставки вантажів – суходолом, водою, повітрям. Береться до уваги все:
– вартість;
– швидкість;
– можливі обсяги;
– регулярність;
– умови;
– спеціальне обладнання;
– різновиди, розміри втрат;
– безпека.

Доставка морем за цими критеріями виявляється цілком прийнятним варіантом – універсальним, надійним, рентабельним. Зрозуміло, що небезпека незбереження тривожила перших мореплавців так само, як сучасних. Однак статистично водне транспортування, зокрема морське – цілком безпечне.

Вибудовуючи рейтинг найбільш популярних перевезень морем, отримуємо топ: 1) газ; 2) нафта; 3) навалочні вантажі (у тому числі зерно); 4) техніка, обладнання. Таким чином, морське перевезення зерна – питання, актуальне в ХХІ столітті не менше, ніж у ІХ (коли слов’яни освоювали шлях «із варяг у греки», активно використовуючи річкові та прибережні морські пересування).

Аби морський тип перевезення був по-справжньому ефективним, важливо дотримуватися правил:

1. Відсіки із зерном повинні бути максимально заповнені

(можливі різночитання в цифрових/процентних показниках, оскільки на момент завантаження і після навіть незначної качки отримаємо різні результати). Це життєво необхідна вимога, закріплена в нормативних документах – Конвенції СОЛАС, Резолюції Асамблеї ІМКО, Кодексі безпечного навантаження та ін.

2. Зерновий вантаж піддається обов’язковій штивці.

Розрівнювання поверхні (як і попередній пункт) забезпечить мінімальні значення зсуву, відповідно – загроза крену (іноді перекидання) менша. Здійснюється автоматизованим способом або вручну з обов’язковим дотриманням техніки безпеки.

3. Остійність судна повинна відповідати кількості, фізико-біологічним властивостям вантажу.

Відповідальний за виконання правила – капітан, який звіряє інформацію в супровідних документах на зерно та судновій технічній документації (за необхідності він же виконує додаткові розрахунки). Це дозволяє отримати документи схвалення, без яких заборонено виходити з порту.

4. Можливе встановлення тимчасового обладнання для кріплення,

наприклад:
– спеціальних поздовжніх перебірок для зменшення, по-перше, моменту крену, по-друге, висоти шару зерна;
– суцільного дощатого настилу (стропінг-метод);
– бандлінга;
– живильників, шифтинг-бордсів.

5. Допускається заповнення вільного місця відсіків зерном у мішках

поверх завантаженого насипом. Останнім часом використовується рідко через трудомісткість, тривалість процесу мішкування.

Завантаження обов’язково здійснюється за вантажним планом (з урахуванням усіх способів – повністю, частково, комбіновано; типу судна; кількості, властивостей вантажу). Простіше скласти карго-план, ураховуючи вантажопідйомність/місткість, для однорідних вантажів; трохи складніше – для різнорідних (прораховуючи вагу, плинність, різкі запахи, послідовність вивантаження).
Очевидно, що після повного завантаження, не повинно бути навіть натяку на крен.

Особливості судів-зерновозів транспортного флоту

Рівень спеціалізації, призначення. Для транспортування зерна використовуються вантажно-пасажирські судна, універсальні вантажні, комбінованого типу (наливні/суховантажі), змішаної спеціалізації (напр., лісозерновози), вузькоспеціалізовані.

Зерно морем може перевозитися в трюмах, частково в тарі (мішках), контейнерах. Кожен тип морських суден, а відповідно – різновид перевезення, має переваги й недоліки, які стосуються потенційної небезпеки, збереження, вартості завантаження-вивантаження.

Район плавання. Зернові можуть доставлятися судами необмеженого морського плавання/обмеженого, прибережного, місцевого/рейдового, змішаного морського/річкового, винятком буде хіба що льодове плавання. Найбільш поширений варіант – середньотонажні судна, із середньою довжиною пробігів, що курсують між портами Чорного, Середземного, Червоного морів.

Морехідні якості. На ці критерії орієнтуються фахівці, проте і зерновласнику не зайвим буде ознайомитися з характеристиками обраного засобу доставки, у тому числі з показниками плавучості, остійності, непотоплюваності. Це, а також міцність корпусу, потужність двигунів, професіоналізм команди можуть стати вирішальними факторами в нестандартній ситуації, яких у відкритому морі більш ніж достатньо.

Добавить комментарий