Способи зберігання зерна

Давно в минулому залишилися амфори для зберігання зерна, на зміну коморам і сараям, використання яких призводить до істотних втрат, прийшли сучасні зерносховища. Ці споруди представлені різними типами, проте всі вони повинні відповідати певним вимогам – технічним, економічним, будівельним.

Обираючи способи зберігання зерна та типи зерносховищ, важливо враховувати:

  • максимально допустиму ємність – товаровиробнику необхідно прорахувати, чи поміститься весь урожай в одному місці, чи є можливість для тривалого зберігання;
  • надійність, міцність конструкції, що виключають деформацію, пошкодження стін, а також гарантують пожежну безпеку, відповідність вимогам техніки безпеки;
  • захищеність від проникнення вологи, хлібних шкідників, перепадів температур – чинників, здатних украй негативно позначитися на якості зерна;
  • рівень механізації, що полегшує і прискорює процес завантаження-розвантаження (також знижує вартість цих послуг);
  • наявне обладнання, яке включає ваговий комплекс, техніку для очищення, сушіння, вентилювання, уловлювання пилу, лабораторії;
  • місце розташування, що забезпечує безперешкодний під’їзд транспортних засобів (бажано, усіх видів);
  • вартість, відповідну ринковим розцінкам.

Досвідчені зерновласники, орієнтуючись на ринку, легко та швидко обирають оптимальний тип зберігання, новачкам же доводитися розбиратися.
Розглянемо різноманіття зерносховищ – типів, особливостей, переваг, недоліків.

Тимчасові

Майданчик – оптимальний на етапі збору зерна, його первинного очищення, підготовки до транспортування; вимагає мінімуму витрат на спорудження, проте не захищає від опадів і природного убутку

Бунт – забезпечує додатковий захист завдяки стінам із щитів (мішків, інших підручних матеріалів), укриття брезентом, простий у спорудженні

Навіс – той же майданчик, але зі стаціонарною покрівлею, істотний недолік – відсутність стін

Тік – асфальтоване або бетонне місце зберігання щойно зібраного врожаю, обладнане механізмами очищення, сушіння

Сапетка – невеликий склад, переважно для зберігання кукурудзи в качанах

Постійні

Механізована комора – склад з горизонтальною підлогою і надходженням зерна на транспортер самопливом (іноді – з необхідністю застосування ручної праці для «підгортання» до прийомних воронок)

Силос – сталева або залізобетонна конструкція з високими стінами і конусним дном

Бункер – вентильоване сховище автоматизованого типу

Танк – сталевий резервуар з трохи нахиленим дном

Пакгауз – склад з вивищеною підлогою, розрахований на взаємодію із з/д транспортом

Зрозуміло, що без тимчасових майданчиків під час збору врожаю не обійтися, їх тип визначають, виходячи з часу зберігання, погодних умов, кількості виділених коштів. Найбільш поширені типи стаціонарних сховищ для зберігання зерна – силос, бункер, ангар, у деяких випадках – рукав.

Оптимальне зернозберігання

Окремо відзначимо найбільш продуктивний, механізований, сучасний варіант – елеватор.
Ці підприємства в обов’язковому порядку, по-перше, мають силоси, по-друге, механічні або пневматичні установки для підйому зерна, по-третє, є окремими спорудами.

 Невідповідність хоча б одній вимозі – і перед нами звичайне силосне сховище.
З моменту появи елеваторів у нашій країні (90-і рр. ХІХ ст.) їх конструктивне виконання, призначення отримали розвиток. 

Сьогодні можемо говорити про такі різновиди:
1) самопливні/транспортні;
2) одно-/двокрилі;
3) одно-/дво-/безбаштові;
4) заготівельні/перевалочні/портові/виробничі.

Для аграріїв елеватори зручні через свої ємності, розташування, автоматизованість і багатофункціональність – можливість оперативно приймати зерно, визначати якість і покращувати її, зберігати максимально довго без погіршення характеристик, транспортувати на спеціалізовані підприємства або на експорт.

Варваровский зерновой комплекс

Крім того, це страховка в разі природних, економічних катастроф і лих. А для миколаївців елеватор – це ще популярна фотозона, вид, який милує око.

Як бачимо, способи зберігання зернових безпосередньо пов’язані з типами зерносховищ, вибір яких – відповідальне завдання для кожного зерновласника.

Добавить комментарий