udobrenie-zernovih-prev

Добриво для зернових культур

Ринкова економіка сприяє перебудові всієї системи сільського господарства, причому в процесі трансформації знаходяться як технології вирощування зернових у цілому, так і окремі її елементи.
Факт, відомий кожному: в однакових екологічних умовах саме добрива сприяють отриманню кращого врожаю.

Останнім часом все частіше приділяють увагу не його максимальному розміру, а саме економічній ефективності.

Якщо порахувати витрати фермерських господарств (вартість насіння, добрив, ПММ, пестицидів, податки, орендну плату, витрати на проведення с/г робіт і багато іншого), постане дуже слушне питання окупності.

Додавши той факт, що вартість добрив неухильно зростає, а ціна на зерно – фактор важко прогнозований, доцільність додаткових вкладень стає сумнівною для 32% товаровиробників (така кількість українських фермерів відмовляється від внесення добавок).

Розглянемо питання детальніше.

Добриво для зернових культур – речовини різного походження, які:
1.
за правильного, науково обґрунтованого підходу суттєво підвищують урожайність;
2. покращують адаптаційні можливості сходів (напр., на півдні України за нестачі вологи допомагають зменшити непродуктивне використання води);
3. мінімізують наслідки несприятливих умов (озимі зернові після фосфорно-калійного підживлення краще витримують низькі температури);
4. допомагають у боротьбі з хворобами та шкідниками зернових (калійні сполуки зменшують ризики ураження зернових іржею);
5. покращують якість продукції (процентний вміст білка після азотних добрив у пшениці вищий);
6. сприятливо впливають на родючість, структуру ґрунту.

Переваги очевидні, недоліками ж є ціна, відсутність очікуваного результату при помилковій схемі використання (що викликано недостатністю знань, ігноруванням кліматичних і зональних умов).

Різноманіття сучасних добрив

      Найпростіші агрохімічні рекомендації були відомі до нашої ери. Наукове обґрунтування впливу різних речовин (насамперед – азоту) на розвиток рослин почалося в 1825 р. з виходом книги «Землеробська хімія» М. Павлова.

    Сьогодні вивчено та досліджено вплив величезної кількості сполук на продуктивність рослинництва, проте більшість інтернет-джерел пропонує дуже спрощений їх поділ на органічні та мінеральні. Повна класифікація має такий вигляд

Повна класифікація має такий вигляд:

zeml.him1825

Критерій 

Типи, приклади

Хімічний склад ■ органічні – отримують у господарствах: торф, компост, сидерати;
■ мінеральні – виробляють на хімзаводах: сильвініт, карбамід, хлористий калій;
■ бактеріальні – містять мікроорганізми: азотобактерин, ризобактерин, фітостимофос, каліплант.
Призначення ■ прямої дії (можуть бути мінеральними, органічними) – елементи живлення, критично важливі для розвитку рослин: аміачна селітра, суперфосфат;
■ непрямої – покращують якості ґрунту: вапняно-бактеріальні, гіпс.
Місце виробництва ■ місцеві: перегній, пташиний послід;
■ промислові (штучні): преципітат, фосфатшлак.
Конструкція ■ прості, 1-компонентні (на основі N, P, K, Mg, S): сечовина, сульфат амонію, калімаг;
комплексні: нітрофоска, амонізований суперфосфат, кристалін, РКД.
Уміст поживних речовин ■  макро- (на основі N, P, K);
■ мікро-: борна кислота, цинк сірчанокислий, солюбор ДФ.
Агрегатний стан ■ тверді;
■  рідкі;
■  суспензовані.
Будова ■  порошкові;
■  кристалічні;
■  гранульовані.
Різновиди ■  усі типи простих;
■  три різновиди комплексних;
■  вапняні;
■  борні;
■  марганцеві;
■  молібденові.
Співвіднесеність із сівом ■ до-;
■  при-;
■  післяпосівні.
Способи внесення ■ суцільні (урозкид, обприскування, обпудрювання);
■  місцеві.
Способи заділки визначаються типом с/г знаряддя (напр., плуг, сівалка, культиватор).
Сезонність ■ осінні;
■  весняні;
■  весняно-літні.

Зрозуміло, що, наприклад, аміачна селітра одночасно мінеральне, прямої дії, промислове, просте, азотне, макро-, тверде, кристалічне, до- або післяпосівне добриво, що вноситься сівалкою, суцільним способом, ранньою весною.

udobren-dlya-zernovih

Норму добрив обирають з урахуванням клімату, історії полів, сівозмін, типу ґрунту, обсягів споживаних зерновими (у певній фазі росту) поживних речовин, особливостей кожного типу добрив, термінів, способів їх внесення.

Така системність наблизить Україну до використання всього аграрного потенціалу (сьогодні – 20%), як у країнах Євросоюзу та Америки (90–95%).

Добавить комментарий