Удобрення для озимої пшениці

Озимі культури забезпечують хороші врожаї навіть у нечорноземній зоні при дотриманні агротехнології. Розглядаючи розмаїття факторів, що формують високу врожайність за інтенсивної технології, відзначимо її обумовленість (у відсотковому відношенні):
• сівозміною – 12;
• обробітком ґрунту – 5;
• добривами – 25;
• часом, глибиною сівби – 5;
• сортом – 12;
• боротьбою з бур’янами – 1;
• захистом від шкідників – 24;
• заходами проти вилягання – 10;
• збиранням – 6.
Бачимо: успішність процесу вирощування на чверть залежить від застосування добрив, оскільки озимі потребують поживних речовин.

Наприклад, з одного гектара пшениця споживає до 100 кг азоту, 40 кг фосфору, 60 кг калію.

Підтримуюча норма на гектар:

  • 100 кг азоту
  • 40 кг фосфору
  • 60 кг калію

Ґрунти півдня України, для прикладу – Миколаївської області, подібні за агрономічними якостями, хоча вимагають незначної диференціації системи обробітку. Тут поширені чорноземи – глибокі, звичайні, південні, які містять запаси необхідних елементів живлення й добре реагують на засоби хімізації, більш ефективні за достатнього зволоження. Удобрення озимої пшениці – сполуки (органічні, мінеральні), склад і норми яких визначаються етапом розвитку рослини.

Споживання ел-тів живлення,% від max вмісту

Період, фаза розвитку N P2O5 K20 Рекомендації
Осінь, рання весна 47 30 48 • комплексні – як основні;
• весняні – обов’язково;
• органіка – що забезпечує легкодоступним N (напр., пташиний послід);
• кількість підкормок за помірного зволоження – три-чотири;
• пізні підкормки ефективні на повноцінних посівах.
Початок колосіння 69 65 68
Цвітіння 90 93 95
Дозрівання 98 97 100
Повна стиглість 100 100 82

У рекомендаціях щодо застосування системи добрив в Україні ще в 70-х рр. минулого століття зазначалося: доцільні мінеральні добавки в гранульованому вигляді, невеликими дозами в рядки безпосередньо при посіві (сівалками, по 8–10 кг діючої речовини фосфору на га). Ця теза залишилася актуальною, особливо, якщо бюджет на засоби хімізації обмежений. За наявності туків їх слід вносити 1) під передпосівну культивацію, 2) у вигляді осінніх, весняних підкормок, 3) у більших обсягах на зрошуваних масивах.

1. Внесення по непарових попередниках (у кілограмах):

N

P K
20–35; 32–40; 25–40.

На каштанових ґрунтах – тільки азотно-фосфорні сполуки. Після пару – фосфорні в рядки.

2. Підкормка дає хороші результати на розвинених, густих посівах, кг/га: восени – P + K по 10–15 на початку кущіння, навесні – 15–20 N по мерзлоталому ґрунті перед боронуванням.
3. За наявності зрошення – у 1,5–2 рази більше добавок – N90–120P60–120K0–60. На змитих чорноземах норма азоту зростає на третину.
Органіка вноситься, як правило, під попередники при оранці на зяб (10–20 тонн на гектар).

Величини добрив для чорноземів, кг/га

Фон Азот Фосфор Калій
Чисті пари без гною

40

60

40

Після гною (15–20 т)
Зайняті пари

40–60

0–40

Непарові

Для основного внесення:
Р – суперфосфат, преципітат, фосфатшлак;
N – сірчанокислий амоній, аміачна селітра, сечовина;
K – усі види.

Мікродобрива озимої пшениці

Діагностика ґрунтів підтверджує необхідність уведення в практику землеробства таких мікроелементів:
 бор;
 марганець;
 сірка;
 залізо;
 мідь;
 цинк;
 молібден.
Це можуть бути мікроелементні добавки зарубіжних, вітчизняних виробників

(Келкат Мікс Кальцій, Келік Мікс, сірчанокислий цинк, молібдат амонію, Аквамікс, Акварин, Лігногумат, Базик), які використовуються для передпосівної обробки, підгодівлі. Спостерігається статистично достовірна прибавка врожайності – 6–10%, підвищення вмісту клейковини – 25–30%, зростання рентабельності – 30–50%.

Дослідним шляхом доведено, що найкращий варіант: обробка насіння мікроелементним розчином + листкове підживлення (з урахуванням потреби рослин, що визначається лабораторним шляхом) на тлі використання N–Р–K-комплексу.

Новаторська технологія обробітку

Твердість землі може уповільнювати схожість насіння, чинячи опір кореневій системі. Експериментально доведено, що засоби хімізації впливають на мікробіологічну активність ґрунту, тим самим оптимізуючи економічну складову. Однак застосування відвальної, безвідвальної обробки знижує рентабельність. Обороти набирає вирощування озимої пшениці без ґрунтообробітку, що приводить до:
 високого вмісту вологи;
 отримання ранніх сходів;
 поліпшення їх густоти, дружності;
 кращого кущіння, розвитку кореневої системи (кращий захист у зимовий час);
 збереження корисних рослинних решток.
Проте потрібно уважно відстежувати, щоб ґрунт не переущільнився.

Добавить комментарий